Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

гнать на коне

  • 1 гнать

    1. несов.
    кого-что
    ҡыуыу, ҡыуып ебәреү
    2. несов.
    кого
    баҫтырыу, ҡыуыу
    3. несов.
    без доп.; разг.
    мчаться, нестись
    елдереү, саптырыу, ҡыуыу
    4. несов. перен., разг.
    ашыҡтырыу, тиҙләтеү
    5. несов. что
    ҡыуыу, ҡайнатыу

    гнать в шею; гнать взашей прост. — төрткөләп (этеп-төртөп) сығарыу

    Русско-башкирский словарь > гнать

  • 2 атта елдереү

    гнать на коне

    Башкирско-русский автословарь > атта елдереү

  • 3 treiben

    I.
    1) tr: zur Fortbewegung veranlassen гнать по-. indet гоня́ть. hinein-, hereintreiben auch загоня́ть /-гна́ть, вгоня́ть вогна́ть. hinaus-, heraustreiben auch выгоня́ть вы́гнать. geh изгоня́ть /-гна́ть. wegtreiben auch угоня́ть /-гна́ть. von etw. weg отгоня́ть отогна́ть. grob, heftig hinaus-, weg-, vertreiben прогоня́ть /-гна́ть. herbei-, herantreiben auch пригоня́ть /-гна́ть. unmittelbar heran подгоня́ть подогна́ть. herunter-, hinuntertreiben auch сгоня́ть согна́ть. von einem Ort, Punkt zu einem anderen auch перегоня́ть /-гна́ть. bis zu einem best. Ort, Punkt auch догоня́ть /-гна́ть. zusammentreiben auch сгоня́ть /-. eine Menge нагна́ть pf. auseinandertreiben auch разгоня́ть разогна́ть. v. best. Beweggründen: v. Hunger, Liebe, Sehnsucht, Instinkt тяну́ть по-. v. Angst, Ehrgeiz гнать /-. zu Pers влечь. etw. vor sich her treiben v. Wind - Wolken гнать что-н. etw. in etw. treiben v. Wind - Laub, Papier in Garten гнать что-н. [нагна́ть чего́-н.] во что-н. etw. durch etw. treiben v. Wind - Laub, Papier, Staub durch die Straße гнать что-н. по чему́-н. | es treibt ihn immer wieder dorthin его́ сно́ва и сно́ва тя́нет туда́. es trieb ihn in die Ferne его́ тяну́ло вдаль. es trieb ihn zu ihr его́ влекло́ <тяну́ло> к ней | das treiben und Führen von Tieren im Straßenverkehr прого́н и вожде́ние живо́тных. jdn. in den Tod treiben a) zum Selbstmord veranlassen доводи́ть /-вести́ кого́-н. до самоуби́йства b) in den Tod schicken посыла́ть /-сла́ть кого́-н. на ве́рную смерть. jdn. zur Verzweiflung treiben доводи́ть /- кого́-н. до отча́яния. ein Land in den Krieg treiben вовлека́ть /-вле́чь страну́ в войну́. etw. treibt jdm. die Tränen in die Augen что-н. у кого́-н. вызыва́ет слёзы. v. Schmerz, Rauch auch от чего́-н. у кого́-н. на глаза́х выступа́ют слёзы. jdm. das Blut < die Schamröte> ins Gesicht treiben вгоня́ть вогна́ть кого́-н. в кра́ску. etw. treibt jdm. den Schweiß auf die Stirn от чего́-н. у кого́-н. пот выступа́ет на лбу. etw. treibt jdm. den Schweiß aus allen Poren от чего́-н. кто-н. си́льно поте́ет. umg от чего́-н. кого́-н. прошиба́ет пот
    2) tr: fortbewegen a) rollend: Reifen кати́ть. indet ката́ть b) schlagend: Nagel, Pflock dahinein вбива́ть /- бить, забива́ть /-би́ть. umg вгоня́ть вогна́ть, загоня́ть /-гна́ть. Reifen auf Faß набива́ть /-би́ть
    3) tr Hefe treibt den Teig те́сто поднима́ется на дрожжа́х
    4) Jagdwesen tr: Treibjagd veranstalten охо́титься обла́вой. Wild [Hasen] treiben охо́титься на дичь [за́йцев] обла́вой
    5) tr zu etw. drängen: zu Tat подгоня́ть к чему́-н. jdn. zur Eile treiben торопи́ть по- кого́-н. jdn. zur Arbeit treiben торопи́ть кого́-н. во вре́мя рабо́ты. umg подгоня́ть кого́-н. в рабо́те. treib mich nicht ständig! не подгоня́й (ты) меня́ постоя́нно <всё вре́мя>! jdn. treibt es + Inf mit zu кого́-н. что́-то заставля́ет + Inf. heute habe ich Zeit, mich treibt nichts сего́дня у меня́ есть вре́мя, меня́ ничто́ не подгоня́ет. von etw. getrieben etw. zu tun подгоня́емый чем-н.
    6) tr: in Bewegung setzen: Mechanismus приводи́ть в движе́ние. die treibende Kraft дви́жущая си́ла
    7) tr: graben: Stollen, Schacht, Tunnel прокла́дывать /-ложи́ть, проводи́ть /-вести́. Tunnel auch пробива́ть /-би́ть. einen Tunnel durch einen Berg treiben пробива́ть /- <прокла́дывать/-, проводи́ть/-> тонне́ль <тунне́ль> [нэ] через го́ру <в горе́>
    8) tr: hervorbringen: v. Pflanze - Keim, Schößling, Wurzeln пуска́ть пусти́ть. etw. treibt etw. Knospe, Blatt, Blüte на чём-н. появля́ется что-н.
    9) tr: im Treibhaus, Frühbeet wachsen lassen выра́щивать вы́растить <разводи́ть /-вести́> (в тепли́це)
    10) tr: bearbeiten: Metall чека́нить вы́чеканить, отчека́нить. eine getriebene Arbeit чека́нка
    11) tr etw. machen, tun, betreiben занима́ться чем-н. Spiel вести́ что-н. Sprachen treiben учи́ть языки́. Unsinn < dummes Zeug> treiben занима́ться глу́постями. was treibst du denn so? что ты обы́чно де́лаешь ? s. auch ↑ die entsprechenden Substantive es arg <schlimm, toll> treiben a) sexuell вести́ разну́зданный о́браз жи́зни, жить разну́зданно b) bei Diebereien, Urkundenfälschungen занима́ться воровство́м [подло́гами <подде́лкой докуме́нтов>] c) bei Machtmißbrauch разну́здываться разнузда́ться, зарыва́ться /-рва́ться. es zu bunt < weit> treiben заходи́ть зайти́ сли́шком далеко́. es so lange treiben, bis … продолжа́ть так до тех пор, пока́ не … es so weit treiben, daß … доводи́ть /-вести́ де́ло до того́, что … er wird es nicht mehr lange treiben ско́ро придёт коне́ц его́ дела́м. er wird bald sterben он не до́лго протя́нет. es mit jdm. treiben таска́ться с кем-н.

    II.
    1) itr: von Strömung fortbewegt werden нести́ по- [indet носи́ть ] unpers. v. Eis, Eisscholle: auf Meer дрейфова́ть. auf Fluß плыть. indet пла́вать. v. Wolke (am Himmel) плыть (по не́бу). sehr schnell нести́сь <бежа́ть> (по не́бу). hinein-, hereintreiben auch заноси́ть /-нести́ unpers, вноси́ть /-нести́ unpers. hinaus-, heraustreiben auch выноси́ть вы́нести unpers. wegtreiben auch уноси́ть /-нести́ unpers. von etw. weg относи́ть /-нести́ unpers. herbei-, herantreiben auch приноси́ть /-нести́ unpers. unmittelbar heran подноси́ть /-нести́ unpers. bis zu einem best. Punkt, Ort auch доноси́ть /-нести́ unpers. auf dem Wasser [Meer] treibt Holz [ein Boot] по воде́ [по́ морю] несёт де́рево [ло́дку]. steuerlos auf dem Meer treiben v. Schiff дрейфова́ть. auf den Wellen treiben hin und her bewegt werden болта́ться на во́лна́х. der Ballon treibt südwärts < nach Süden> аэроста́т отно́сит к ю́гу. jd. treibt mit der Strömung <läßt sich mit < von> der Strömung treiben> кого́-н. несёт тече́нием <по тече́нию>. etw. treiben lassen Boot пуска́ть пусти́ть что-н. по тече́нию. das Boot [die Kiste] ist an Land < ans Ufer> getrieben worden ло́дку [я́щик] отнесло́ <приби́ло> к бе́регу wohin treibt dieses Land? куда́ ка́тится э́та страна́? wohin treiben die Dinge in diesem Land? к чему́ приведу́т собы́тия в э́той стране́? sich treiben lassen пуска́ть/пусти́ть всё по тече́нию. die Dinge treiben lassen пуска́ть /- всё на самотёк, предоставля́ть /-ста́вить де́ло <дела́> со́бственному тече́нию
    2) itr: Triebe hervorbringen: v. Pflanze пуска́ть пусти́ть ростки́
    3) itr: aufgehen: v. (Hefe-) Teig поднима́ться подня́ться, подходи́ть подойти́
    4) itr: harntreibend sein быть мочего́нным

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > treiben

  • 4 treiben

    treiben I vt гнать
    das Vieh in den Stall treiben загоня́ть скот в хлев
    vor sich (D) hin treiben гнать пе́ред собо́й
    den Ball (vor sich (D) hin) treiben вести́ мяч (футбо́л), Ziegel [Steine] treiben передава́ть кирпичи́ [ка́мни] из рук в ру́ки (напр., на стро́йке), das Schiff ans Land treiben относи́ть [гнать, прибива́ть] су́дно к бе́регу
    j-n aus dem Hause treiben выгоня́ть кого́-л. из до́му
    j-n aus dem Lande treiben изгоня́ть кого́-л. из страны́
    j-n in die Flucht treiben обрати́ть в бе́гство кого́-л.
    die Preise in die Höhe treiben вздува́ть це́ны
    treiben I vt подгоня́ть (тж. перен.), понужда́ть
    das Kind (beim Lernen) treiben подгоня́ть ребё́нка, заставля́ть ребё́нка учи́ть уро́ки
    j-n zur Eile treiben торопи́ть кого́-л.
    treiben I vt вбива́ть, вгоня́ть; набива́ть (о́бручи на бо́чку), разгоня́ть (мета́лл), einen
    Nagel in die Wand treiben вбива́ть гвоздь в сте́ну
    einen Stollen in die Erde treiben горн. проводи́ть [прокла́дывать] што́льню
    treiben I vt тех. приводи́ть в движе́ние
    treiben I vt вызыва́ть (како́е-л. состоя́ние, явле́ние), приводи́ть (в како́е-л. состоя́ние), j-m den Schweiß auf die Stirn treiben вогна́ть в пот кого́-л.
    j-m die Tränen in die Augen treiben вы́звать слё́зы у кого́-л., довести́ до слёз кого́-л.
    diese Worte trieben ihr das Blut ins Gesicht э́ти слова́ вогна́ли её́ в кра́ску: j-n zur Verzweiflung treiben довести́ кого́-л. до отча́яния
    treiben I vt : der Busch treibt Blüten куст зацвё́л
    die Pflanzen treiben Knospen расте́ния пуска́ют по́чки
    Tulpen im Treibhaus treiben выра́щивать [разводи́ть] тюльпа́ны в парнике́
    treiben I vt занима́ться (чем-л.), Handel treiben занима́ться торго́влей, торгова́ть
    ein Handwerk treiben занима́ться (каки́м-л.) ремесло́м
    Sport treiben занима́ться спо́ртом
    Sprachen treiben изуча́ть, языки́
    ein Studium treiben изуча́ть (что-л.), занима́ться изуче́нием (чего-л.)
    was treibst du denn? что (ты) поде́лываешь?, как живё́шь?
    er wird es nicht lange mehr treiben разг. ско́ро придё́т коне́ц его́ дела́м [про́искам]; ско́ро его́ приберу́т к рука́м; он не до́лго протя́нет
    treiben I vt обознача́ет де́йствие, на хара́ктер кото́рого ука́зывает существи́тельное: großen Aufwand treiben роско́шествовать
    mit etw. (D) Mißbrauch treiben злоупотребля́ть чем-л.
    (seinen) Spaß treiben забавля́ться, шути́ть
    Unfug treiben бесчи́нствовать, безобра́зничать
    treiben I vt чека́нить; штампова́ть; тех. обраба́тывать на дави́льном станке́
    treiben I vt . мет. купели́ровать
    treiben I vt . кож. бу́чить
    treiben I vt . текст. мота́ть, перема́тывать
    etw. zu weit [zu arg] treiben сли́шком далеко́ заходи́ть, переходи́ть вся́кие грани́цы (в чем-л.)
    etw. (bis) zum äußersten [auf die Spitze] treiben доводи́ть что-л. до кра́йности
    wie man's treibt, so geht's посл. что посе́ешь, то и пожнё́шь
    treiben II vi (у)носи́ться; нести́сь; дви́гаться; дрейфова́ть
    der Ballon treibt südwärts аэроста́т отно́сит к ю́гу
    das Schiff treibt mit dem Strom су́дно несё́т по тече́нию, су́дно дрейфу́ет
    die Wolken treiben облака́ плыву́т [бегу́т]
    im Strom treiben плыть [нести́сь] по тече́нию (тж. перен.), die Menschenmasse fing an zu treiben лю́ди дви́нулись, толпа́ тро́нулась
    er ließ sich vom Straßengewühl treiben его́ захвати́л пото́к люде́й на у́лице
    treiben II vi всходи́ть; распуска́ться; der Baum treibt де́рево распуска́ется; die Saat fängt an zu treiben всхо́ды зазелене́ли
    treiben II vi расширя́ться; вспу́чиваться; разбуха́ть
    treiben II vi броди́ть (напр., о пи́ве)

    Allgemeines Lexikon > treiben

  • 5 whip

    whip [wɪp]
    1. n
    1) кнут, хлыст
    2) полит. парла́ментский парти́йный организа́тор ( в Англии; тж. party whip)
    3) пове́стка парти́йного организа́тора о необходи́мости прису́тствовать на заседа́нии парла́мента;

    the whips are off чле́ны парла́мента име́ют пра́во голосова́ть по своему́ усмотре́нию

    4) (the whip) парти́йная дисципли́на и директи́вы ( члену парламента) голосова́ть за кандида́та или мероприя́тие
    5) взби́тые яи́чные белки́, крем и т.п.
    6) охот. выжля́тник
    7) мор. подъёмный го́рдень
    8) ку́чер;

    I am no whip я не уме́ю хорошо́ пра́вить

    9) обмётка ( петель и т.п.)
    10) ко́нный спорт
    11) крыло́ ветряно́й ме́льницы
    2. v
    1) хлеста́ть, сечь
    2) сбива́ть, взбива́ть (сливки, яйца)
    3) подгоня́ть (тж. whip up)
    4) де́йствовать бы́стро
    5) вбежа́ть, влете́ть; ю́ркну́ть
    6) сл. укра́сть, спере́ть
    7) разг. поби́ть, победи́ть; превзойти́;

    to whip creation превзойти́ всех сопе́рников

    8) поднима́ть груз посре́дством во́рота, го́рденя
    9) обмётывать, сшива́ть че́рез край
    10) трепа́ться (о парусе, флаге и т.п.)
    11) руга́ть; ре́зко критикова́ть
    12) уди́ть ры́бу на му́шку (тж. to whip a stream)
    13) разг. пропусти́ть стака́нчик, опроки́нуть рю́мочку
    14) заде́лывать коне́ц ( троса) ма́ркой
    а) сбежа́ть; уе́хать;
    б) забира́ть, уводи́ть;
    в) вы́хватить ( оружие);
    а) сгоня́ть; объединя́ть;
    б) вызыва́ть на заседа́ние;
    а) сбро́сить, сдёрнуть;
    б) убежа́ть;
    в) вы́гнать пле́тью;
    г) = 13);
    whip on подстёгивать;
    а) вы́хватить ( оружие);
    б) вы́скочить; сбежа́ть;
    в) вы́гнать пле́тью;
    г) произнести́ (что-л.) ре́зко и неожи́данно;

    to whip out a reply ре́зко отве́тить

    ;
    whip round бы́стро поверну́ться;
    а) расшевели́ть;

    to whip up emotions разжига́ть стра́сти

    ;
    б) привлека́ть (большую аудиторию, толпу и т.п.);
    в) взбива́ть;
    г) подстёгивать; подгоня́ть;
    д) хвата́ть, выхва́тывать ( оружие)

    to whip into shape амер. разг. обучи́ть, «натаска́ть»; привести́ в ну́жный вид

    ;

    to whip round for subscriptions собира́ть де́ньги для кого́-л.

    Англо-русский словарь Мюллера > whip

  • 6 асп

    I: 1. конь, лошадь
    аспи бидав (даванд) скакун
    аспи бодпой быстрый конь, скакун
    аспи бузкашӣ лошадь для козлодрания
    аспи ёбу (боркаш) вьючная лошадь
    аспи пойга беговая лошадь
    аспи саворӣ верховая лошадь
    аспи саманд а) конь светлогнедой (светло-каштановой) масти
    б) быстрый конь
    скакун
    аспи саманди язидӣ соловая лошадь
    аспи тозӣ скаковая лошадь
    арабский конь
    аспи тоту пони
    аспи чӯбин а) деревянная лошадь
    б) пер. гроб
    аспи ҷиранд лошадь рыжей масти
    аспи юрға иноходец
    афзоли асп лошадиная сбруя
    галаи аспон табун лошадей
    қувваи асп физ. лошадиная сила
    ром кардани асп выездка лошади
    савораи асп верхом на коне
    тохтани (дави) асп бег лошади
    асп давондан гнать лошадь во весь опор
    асп рондан гнать коня
    аспро зин кардан седлать коня
    аспро чорхез давондан скакать галопом
    ба аспҳо савор шавед! по коням! 2. шахм. конь
    бо асп гаштан ходить конём
    аз асп фурояд ҳам, аз узангу намефурояд пог., досл. с коня сошёл, а ногу в стремени держит (об упрямом человеке)
    ба аспи нағз як қамчин, ба аспи бад сад қамчин посл. умному - намёк, глупому - толчок
    ба асп наъл зананд, қурбоққа ҳам пояшро бардоштааст пог. коня куют, а жаба ногу подставляет ◊аспи обӣ бегемот
    II: аспа (выигрышное положение игральной бабки)

    Таджикско-русский словарь > асп

  • 7 йөгертү

    I перех.
    1)
    а) гнать, погоня́ть (возгласами, кнутом и т. п.)

    атларны йөгертү — погоня́ть коне́й

    сыерларны көтүгә йөгертү — погоня́ть коро́в на пастьбу́

    б) в знач. нареч. йөгертеп, йөгертә-йөгертәбего́м; бы́стро

    йөгертеп алып китү — унести́ (увести́, угна́ть) бего́м

    көтүне йөгертеп куып китерү — пригна́ть ста́до бего́м

    йөгертеп китерү — принести́ бего́м

    2)
    а) припуска́ть/припусти́ть, пуска́ть/пусти́ть ры́сью (бего́м)

    атларны үз җаена йөгертү — припусти́ть коне́й ры́сью

    б) неперех. припуска́ться/припусти́ться ры́сью (бего́м)

    ат йөгертә (башлады) — конь пусти́лся ры́сью

    3)
    а) посыла́ть/посла́ть куда-л., за кем-л., за чем-л. (спешно, срочно)

    йомышчыны штабка йөгертү — посла́ть вестово́го в штаб

    кызны суга йөгертү — посла́ть до́чку за водо́й

    шофёр артыннан йөгертү — посла́ть за шофёром

    б) посыла́ть/посла́ть; гоня́ть (по делам, на работу)

    бик еш үз йомышлары белән йөгертәләр — ча́сто гоня́ют по свои́м дела́м

    4) в знач. нареч. йөгертеп
    а) бы́стро, бе́гло, гла́дко

    йөгертеп уку — чита́ть бы́стро

    б) бы́стро, легко́, хо́дко

    йөгертеп эшли — рабо́тает легко́

    ат авыр йөкне йөгертеп алып бара — ло́шадь хо́дко везёт тяжёлый воз

    в) перен. бе́гло, пове́рхностно

    йөгертеп карап чыгу — просмотре́ть бе́гло

    йөгертеп кенә сөйләп бирү — рассказа́ть пове́рхностно

    5) перен. нагоня́ть/нагна́ть (дремоту, сон, страх, тоску, холод)

    җылы йөгертү — нагна́ть тепло́

    йомшак җил тәнгә йокы йөгертә — мя́гкий ветеро́к нагоня́ет дремо́ту

    6) понуд. от йөгерү 1)

    хәлдән тайганчы йөгерттеләр — заста́вили бе́гать до упа́ду

    - йөгертеп китү II перех.
    1) прям.; перен. покрыва́ть/покры́ть, наводи́ть/навести́, накла́дывать/наложи́ть || покры́тие, наво́дка, наложе́ние

    көзгегә көмеш йөгертү — навести́ на зе́ркало серебро́

    алтын йөгерткән беләзек — брасле́т, покры́тый зо́лотом; позоло́ченный брасле́т

    кысага алтын йөгертү — наложи́ть на ра́му позоло́ту

    яз бөтен табигатькә яшеллек йөгерттә — весна́ всё в приро́де покрыва́ет зе́ленью

    2) обдава́ть/обда́ть ( водой)

    тәрәзәгә су йөгертү — обда́ть окно́ водо́й

    III перех.
    случа́ть/случи́ть, спа́ривать/спа́рить || слу́чка

    Татарско-русский словарь > йөгертү

  • 8 worm

    worm [wɜ:m]
    1. n
    1) червя́к, червь; глист
    2) ни́зкий челове́к, презре́нная ли́чность;

    a poor worm like him тако́е жа́лкое существо́, как он

    3) тех. червя́к, шнек, червя́чный винт

    the worm of conscience угрызе́ния со́вести

    ;

    I am a worm today мне сего́дня не по себе́

    ;

    to have a worm in one's tongue ворча́ть, быть сварли́вым

    ;

    even a worm will turn вся́кому терпе́нию прихо́дит коне́ц

    2. v
    1) ползти́, пробира́ться ползко́м; продира́ться (through)
    2) вполза́ть; проника́ть;

    to worm oneself into smb.'s confidence вкра́сться в дове́рие к кому́-л.

    3) вы́пытать, разузна́ть;

    to worm a secret out of smb. вы́ведать у кого́-л. та́йну

    4) гнать глисто́в

    Англо-русский словарь Мюллера > worm

  • 9 gun

    1. [gʌn] n
    1. орудие, пушка

    heavy gun - крупнокалиберный пулемёт; орудие крупного калибра

    light gun - лёгкая пушка; ручной /лёгкий/ пулемёт

    large-calibre [small-calibre] gun - крупнокалиберное [мелкокалиберное] орудие

    anti-tank [antiaircraft] gun - противотанковое [зенитное] орудие

    railway gun, gun on railway mounting - орудие на железнодорожной платформе

    the report of a gun - звук выстрела, выстрел орудия

    to fire a gun - стрелять из пушки /орудия/

    2. 1) огнестрельное оружие; ружьё; карабин

    starting /starter's/ gun - спорт. стартовый пистолет

    harpoon gun - подводное ружьё, ружьё для подводной охоты

    gun flint - ист. ружейный кремень

    2) ист. мушкет
    3) амер. разг. револьвер, пистолет
    3. пулемёт

    gun ring - ав. турель пулемёта; турельная установка

    4. орудийный выстрел; салют

    gun for gun - мор. обмен салютами одинаковым числом выстрелов

    morning [evening] gun - мор. а) пушечный выстрел при подъёме [спуске] флага; б) время подъёма [спуска] флага

    5. 1) разг. стрелок; охотник
    2) артиллерист
    6. сл. вор(-карманник)
    7. шутл. курительная трубка
    8. диал., прост. бутыль ( зля)
    9. метал. пушка для забивки лётки
    10. тех. шприц для консистентной смазки (тж. grease gun)

    cement gun - цемент-пушка; торкрет-аппарат

    11. 1) физ. пушка
    2) вчт. пушка

    holding [reading, writing] gun - поддерживающая [считывающая, записывающая] пушка ( в запоминающей трубке)

    3) физ. электронная пушка, электронный прожектор (тж. electron gun, cathode-ray gun)
    12. тех. пневматический молоток
    13. горн. несработавший шпур
    14. спец. распылитель

    gun fodder - пушечное мясо

    a big /a great/ gun - важная персона, крупная фигура, «шишка»

    great guns! - чёрт возьми!, вот те на!, вот так так!

    son of a gun - мошенник, негодник

    as sure as a gun - а) наверняка, несомненно; ≅ верно, как дважды два - четыре; б) неизбежно

    to blow great guns - реветь, разыграться ( о буре)

    to go great guns - а) идти под барабанный бой; б) быть в полной парадной форме; в) добиться успеха; ≅ быть на гребне успеха, быть на коне

    to carry too many guns for smb. - пускать в ход тяжёлую артиллерию против кого-л.

    to fire off a gun - а) сделать резкое замечание; б) разразиться речью; в) выдвинуть бесспорный аргумент

    to jump /to beat/ the gun - а) преждевременно стартовать; б) опережать события

    to cut the gun - сбросить газ, сбросить скорость

    to give her the gun - а) гнать вовсю ( автомашину); б) мор. дать самый полный ход

    to stick to one's guns - а) не сдавать позиций, держаться стойко; остаться до конца верным своим убеждениям /принципам/; б) настоять на своём, выдержать характер

    when guns speak it is too late to argue - когда пушки заговорили, спорить уже поздно

    2. [gʌn] v
    1. обстреливать ( артиллерийским огнём)
    2. воевать, вести войну
    3. разг.
    1) стрелять

    to gun for /after/ game - стрелять дичь

    2) охотиться

    to go gunning - охотиться, ходить на охоту

    3) (for) охотиться за кем-л.; стараться убить или погубить
    4) (for) упорно добиваться, стараться заполучить
    4. направлять падение дерева ( при валке леса)
    5. сл. давать полный газ (тж. gun away)

    he gunned into the road - он на полной /огромной/ скорости выскочил /вывел машину/ на дорогу

    the men jumped into the car and he gunned it away - мужчины прыгнули в машину, и он рванул с места

    НБАРС > gun

  • 10 premo

    pressī, pressum, ere
    1) давить, придавливать, топтать, попирать (aliquem pede H, V); жать, прижимать ( aliquem ad pectora V); стискивать, сжимать ( ferrum dexterā Sil)
    aliquem rotis p. O — переехать кого-л.
    aliquid pressis manibus tenere QC — держать что-л. в крепко сжатых руках
    aliquid morsu Lcr или ore O p. — кусать, жевать, но тж.
    p. aliquid ore V — умолчать о чём-л.
    frena dente p. Oкусать удила
    frigore premi O — застывать от холода, замерзать
    p. terga equi Oехать или сидеть верхом на коне
    p. cubitum H — облокотиться, опираться
    p. humum Oлечь или рухнуть на землю
    p. portum Oвойти в порт
    vestigia alicujus p. T — идти по чьим-л. следам (ср. 12. и 20.)
    2) занимать, захватывать (saltūs montium praesidiis p. L)
    3)
    б) обременять, отягощать ( juvencos jugo O)
    5) покрывать, окутывать, охватывать ( nix terram premit O); обвивать, увенчивать (crinem fronde p. O)
    6)
    а) засыпать, зарывать, хоронить (p. ossa O; p. aliquid terrā H; condi tellure premique VF); закрывать, затмевать ( luna sole premitur QC)
    lumen p. V — меркнуть, тускнеть
    б) скрывать, таить (interius omne secretum Sen)
    nonum prematur in annum H — (готовая рукопись) пусть хранится девять лет, т. е. не следует торопиться с её опубликованием
    в) подавлять (gemitum sub imo corde p. V; curam sub corde V)
    aliquid ore p. Vумолчать о чём-л
    г) превышать, превосходить
    si titulos annosque tuos numerare velīmus, facta premant annos O — если бы мы захотели перечислить твои подвиги и годы, то деяний окажется больше, чем лет
    7)
    а) теснить, напирать, оказывать давление (p. hostem obsidione Cs); донимать, беспокоить, изводить ( aliquem criminibus O); принуждать ( aliquem ad exeundum Nep); вынуждать ( confessionem Q)
    aliquo premente C — по чьему-л. настоянию
    б) притеснять, угнетать (aere aliene premi C, Cs)
    nox premit aliquem H — ночь нависла над кем-л. ( или окутала кого-либо)
    aliquem verbo p. C — поймать кого-л. на слове, придраться к чьим-л. словам
    8) pass. premi испытывать нужду, ощущать недостаток ( premi re frumentariā Cs); терпеть, страдать (premi ab aliquo C, Nep; premi aliquā valetudine Nep)
    9) преследовать, гнать (cedentem L; bestias Is); загонять ( cervum ad retia V); непосредственно (по пятам) следовать ( poena culpam premit H)
    p. aĕra Lcrлетать
    presse gradu или pede Lнога к ноге (т. е. сомкнутым строем); но
    11) настаивать, напирать, подчёркивать (argumentum p. C)
    12)
    auro p. aliquid St — отделывать что-л. золотом
    p. vestigia C — ступать, идти (ср. 20.)
    quum decimum premeretur sidĕre (= sole) signum O — когда солнце вошло в десятый знак зодиака, т. е. пошёл десятый месяц
    б) вонзать, вгонять, втыкать (ensem Lcn; dentes in aliquā re O); погружать, врезывать ( vomerem V); поражать
    nube pharetrae p. VF — осыпать тучей стрел; пронзать, прокалывать ( aliquem hastā V)
    14) обозначать, отмечать ( aliquid aeternā notā O)
    vocem alicujus p. Vкрепко запомнить или обдумывать чьё-л. слово; но тж.
    p. vocem V, Phзамолчать
    15) выжимать, выдавливать (mella H; oleum H)
    p. ubera Oдоить
    16) снижать, опускать ( aulaeum premitur H)
    17) сваливать, валить, бросать на землю, уложить, сразить (aliquem V, T)
    18) рыть, выкапывать (sulcum V; cavernas in altitudinem QC)
    19) умалять, принижать ( famam alicujus T); презирать ( humana omnia C); недооценивать ( arma alicujus V)
    20) тормозить, задерживать, унимать ( sanguinem T); не пропускать ( lucem L); натягивать ( habenas V); прекращать, останавливать ( cursum C — ср. 16.); сдерживать ( equos currentes V); ограничивать, обуздывать (cupiditates Aug; sermones alicujus T)
    p. vestigia V или gradum VFзадерживать (замедлять) шаги или останавливаться (ср. 12.)
    21) обрезывать, обстригать ( vitem falce H)
    22) подчинять себе, порабощать, покорять (populos dicione V; ventos imperio V; arva jugo V)
    23) смыкать, закрывать (oculos, ōs V)
    24) сжимать; душить ( monstra manu V); стягивать (collum laqueo H; alicui fauces O); сдавливать ( guttur V)
    25) сокращать, излагать вкратце (quae dilatantur a nobis, Zeno sic premebat C)
    26) M, Su, VF = futuo ( aliquam). — см. тж. pressus

    Латинско-русский словарь > premo

  • 11 veho

    vēxī, vectum, ere
    1) носить, нести ( aliquid umero H); тянуть, везти ( currum QC); возить ( aliquem plaustro Tib); влечь, вести ( aliquem ad summa T); нести, приносить, гнать (перед собой) (nubes pulveris L); катить ( amnis vehit aquas Tib); привозить, доставлять (frumentum alicui L; unda vehit rates O)
    2) med.-pass. vehor ехать, ездить (curru или in curru C, L, PM etc.; equo Nep, L или in equo C; navi или in navi Pl); плыть ( per mare VF); лететь, пролетать ( trans aethĕra V); двигаться, передвигаться ( sex motibus C); бросаться, устремляться ( in pericula QC)
    equo citāto vehi Nep — поскакать верхом; изредка в знач. pass. употр. и act., но тк. в part. praes. и gerundium

    Латинско-русский словарь > veho

  • 12 чыбыркылау

    перех.
    1) стега́ть, хлеста́ть, отхлеста́ть, отстега́ть, подгоня́ть, бить кнуто́м || стега́ние, хлеста́ние кнуто́м

    ямщик атларны чыбыркыла́ды — ямщи́к подгоня́л коне́й кнуто́м

    2) перен. понука́ть, торопи́ть, гнать || понука́ние

    Татарско-русский словарь > чыбыркылау

  • 13 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

  • 14 vider

    vt.
    1. опорожня́ть/опорожни́ть; вынима́ть/вы́нуть, выкла́дывать/ вы́ложить (+ A < всё> из + G) (en tirant); осуша́ть/осуши́ть ◄-'ит► (en asséchant); выпива́ть/вы́пить ◄-'пью, -'ет► (en buvant); вылива́ть/вы́лить ◄-'лью, -'ет► (+ A из + G) (en versant); вытря́хивать/вы́тряхнуть (+ A из + G) (en secouant); высыпа́ть/высыпа́ть ◄-'шло, -'ет► (+ A из + G) (solide);

    vider une bouteille — вы́пить <осуши́ть> буты́лку;

    vider sa valise — вы́нуть <вы́ложить> всё из чемода́на; vide tes poches! — вынь всё из карма́нов!, ↑вы́верни карма́ны!; vider un étang — осуши́ть пруд; vider son verre d'un trait — вы́пить за́лпом стака́н; vider l'eau du seau dans l'évier — вы́лить ∫ во́ду из ведра́ <ведро́ воды́> в ра́ковину; vider un sac — вы́тряхнуть мешо́к, высыпа́ть всё из мешка́; vider sa pipe — выбива́ть/вы́бить <вы́тряхнуть> тру́бку ║ vider les lieux — освобожда́ть/освободи́ть <очища́ть/очи́стить> помеще́ние; убира́ться/убра́ться вон fam. ║ vider un poisson (un poulet) — потроши́ть/вы= ры́бу (цыплёнка); ● vider les arçons — быть вы́битым из седла́; vider une querelle — класть/положи́ть коне́ц спо́ру, разреша́ть/разреши́ть спор; vider son sac — вы́ложить всё начистоту́; сознава́ться/ созна́ться (avouer)

    2. (expulser) выпрова́живать/вы́проводить, выдворя́ть/вы́дворить, выгоня́ть/вы́гнать ◄-'гоню́, -ит►;

    il s'est fait vider ∑ — его́ вы́дворили <вы́ставили>

    3. (fatiguer) выма́тывать/вы́мотать; изма́ять ◄-маю, -'ет► pf.;

    ce travail m'a vidé — э́та рабо́та вы́мотала меня́

    vpr.
    - se vider
    - vidé

    Dictionnaire français-russe de type actif > vider

  • 15 Tod

    смерть f. geh кончи́на. Tod durch Erschießen als Strafe, Urteil (сме́ртная) казнь через расстре́л, расстре́л. Tod durch Erhängen, Tod am Galgen als Strafe (сме́ртная) казнь через пове́шение, пове́шение. Tod durch Enthaupten als Strafe (сме́ртная) казнь через отсече́ние головы́. den Tod auf dem Schlachtfeld finden < sterben> погиба́ть /-ги́бнуть на по́ле би́твы. ein Kampf auf Leben und Tod борьба́ не на жизнь, а на́ смерть. zwischen Leben und Tod schweben быть <находи́ться > между жи́знью и сме́ртью. es geht um Tod und Leben э́то вопро́с жи́зни и <и́ли> сме́рти, де́ло идёт о жи́зни и <и́ли> сме́рти. jd. ist auf Tod und Leben mit jdm. verbunden кто-н. наве́ки связа́л свою́ судьбу́ с кем-н., кто-н. наве́ки <неразры́вно> свя́зан с кем-н. an < auf> der Schwelle des Todes на поро́ге сме́рти. ein Kind < Mann> des Todes sein быть обречённым на смерть. du bist ein Mann des Todes ты - поги́бший челове́к. das ist der Tod aller < jeder> Freundschaft э́то коне́ц любо́й дру́жбы. Tod den Faschisten! смерть <ги́бель> фаши́стам ! der nasse Tod смерть уто́пленника. auf den Tod krank [verwundet] смерте́льно больно́й [ра́неный]. dem Tode nahe sein быть при́ смерти, быть бли́зким к сме́рти <к гро́бу>. treu bis in den Tod <bis zum Tode> ве́рный до гро́ба | der Tod holt [ruft] jdn., der Tod winkt jdm. смерть берёт возьмёт [призыва́ет < зовёт>] кого́-н. der Tod hat ihn geholt его́ унесла́ смерть. der Tod klopft bei jdm. an, der Tod klopft an jds. Tür смерть стучи́тся к кому́-н. der Tod lauert auf jdn. смерть подстерега́ет кого́-н. der Tod nimmt jdn. hinweg смерть уно́сит унесёт кого́-н. der Tod steht am Bett des Kranken смерть стои́т у изголо́вья больно́го. der Tod hält < hielt> reiche Beute < Ernte> смерть унесла́ мно́жество жи́зней, мно́го люде́й поги́бло, мно́го люде́й ста́ло добы́чей сме́рти. der Tod nimmt [nahm] jdm. die Feder aus der Hand смерть вырыва́ет [вы́рвала] перо́ из чьих-н. рук. der Tod sitzt jdm. im Nacken кто-н. в гроб смо́трит, кто-н. на ла́дан ды́шит. der Tod fordert seine Opfer смерть ждёт <тре́бует> свои́х жертв, смерть уно́сит свои́ же́ртвы. er [sie] sieht aus wie der leibhaftige Tod <wie der Tod auf Latschen> кра́ше в гроб кладу́т. darauf steht der Tod э́то кара́ется сме́ртью. des Todes sein быть обречённым на смерть, быть бли́зким к сме́рти. jd. ist des Todes auch кто-н. до́лжен умере́ть. ich will des Todes sein, wenn … умере́ть мне на ме́сте, е́сли … / не сноси́ть мне головы́, е́сли … jdm. den Tod bringen влечь по- за собо́й чью-н. смерть. dem Tode entgehen <entrinnen, entkommen> избега́ть /-бежа́ть сме́рти, спаса́ться спасти́сь от сме́рти. jdn. vom Tode (er)retten спаса́ть спасти́ кому́-н. жизнь, спаса́ть /- кого́-н. от сме́рти. jdn. vom Tode erwecken воскреша́ть воскреси́ть кого́-н. den Tod finden umkommen погиба́ть /-ги́бнуть. im Wasser auch утону́ть. pf. geh находи́ть найти́ свою́ смерть [кончи́ну]. einen frühen Tod finden преждевре́менно сконча́ться pf. jdm. den Tod geben убива́ть /-би́ть кого́-н. sich den Tod geben соверша́ть /-верши́ть самоуби́йство, поко́нчить pf с собо́й. einen sanften < ruhigen> Tod haben < sterben> умира́ть умере́ть ти́хой сме́ртью. er wird einen leichten Tod haben его́ ждёт лёгкая смерть. eines unnatürlichen [gewaltsamen] Todes sterben умира́ть /- неесте́ственной [наси́льственной] сме́ртью. einen tausendfachen Tod sterben умира́ть /- ты́сячу раз <ты́сячью смертя́ми>. den Tod eines Helden sterben погиба́ть /-ги́бнуть сме́ртью геро́я. dem Tode weihen обрека́ть обре́чь на смерть, предава́ть /-да́ть сме́рти. dem Tode geweiht sein быть обречённым на смерть. jdm. den Tod wünschen наклика́ть /-кли́кать смерть на кого́-н., жела́ть по- кому́-н., что́бы он у́мер [поги́б]. sich den Tod wünschen жела́ть /- себе́ сме́рти. auf den Tod darniederliegen < krank sein> быть <лежа́ть> при́ смерти, быть при после́днем издыха́нии. sich auf den Tod erkälten смерте́льно <до́ смерти> просту́живаться /-студи́ться. jdn. bis in den Tod hassen [verachten] ненави́деть [презира́ть] кого́-н. до сме́рти. der Deine [die Deine] bis zum Tod! твой [твоя́] до гро́ба ! ich bin die Deine bis zum Tod люблю́ тебя́ до гро́ба. in den (eigenen) Tod gehen a) für jdn./etw. идти́ пойти́ на смерть за кого́-н. что-н., быть гото́вым умере́ть за кого́-н. что-н. b) Selbstmord begehen поко́нчить pf с собо́й, соверша́ть /-верши́ть самоуби́йство. sich in den Tod flüchten поко́нчить pf с собо́й. in den < seinen eigenen> Tod rennen губи́ть по- себя́. geh идти́ /- навстре́чу свое́й ги́бели. in den Tod schicken <treiben, jagen> слать по- <гнать по-> на ве́рную смерть. jdn. in den Tod treiben < hetzen> a) zu Tode quälen вгоня́ть вогна́ть кого́-н. в гроб, загоня́ть /-гна́ть кого́-н. в моги́лу b) v. Sache, Umstand своди́ть /-вести́ кого́-н. в моги́лу c) zum Selbstmord bringen доводи́ть /-вести́ кого́-н. до самоуби́йства. mit dem Tode bestrafen кара́ть сме́ртной ка́знью. zum Tode verurteilen пригова́ривать /-говори́ть к сме́ртной ка́зни. etw. mit dem Tode bezahlen поплати́ться pf жи́знью за что-н. mit dem Tode kämpfen < ringen> боро́ться со сме́ртью. mit dem Tode spielen игра́ть со сме́ртью. jdn. über den Tod hinaus lieben [ehren] люби́ть [чтить] кого́-н. до гро́ба < по гроб>. jdn. vom Tode bewahren < (er)retten> спаса́ть /-пасти́ кого́-н. от сме́рти. zum Tode führen a) Verurteilten zur Hinrichtung вести́ по- на казнь b) v. Krankheit приводи́ть /-вести́ к сме́рти, быть смерте́льным. zu Tode hetzen затра́вливать /-трави́ть [ Pferd auch зае́зживать/-е́здить <загоня́ть/-гна́ть>] на́смерть <до́ смерти>. Prinzip доводи́ть /-вести́ до абсу́рда. zu Tode prügeln < schlagen> избива́ть /-би́ть <засека́ть/-се́чь, исколоти́ть pf > до́ смерти. sich zu Tode fallen < stürzen> разбива́ться /-би́ться на́смерть. sich zu Tode arbeiten < schuften> a) schwer надрыва́ться надорва́ться, надса́живаться /-сади́ться, зараба́тываться /-рабо́таться. umg рабо́тать до крова́вого по́та b) tödlich доводи́ть /- себя́ до моги́лы непоси́льной рабо́той. er hat sich zu Tode geschuftet auch рабо́та свела́ его́ в моги́лу. sich zu Tode saufen умира́ть умере́ть от пья́нства. er hat sich zu Tode gesoffen auch пья́нство свело́ его́ в моги́лу. sich zu Tode ängstigen испы́тывать /-пыта́ть смерте́льный страх. sich zu Tode ärgern ужа́сно серди́ться /pac-. zu Tode erschrecken пуга́ть <напу́гивать/-пуга́ть> до́ смерти. sich zu Tode erschrecken пуга́ться ис-, пере- до́ смерти <на́смерть>. zu Tode erschrocken на́смерть испу́ганный <перепуга́вшись>. jdn. zu Tode langweilen смерте́льно надоеда́ть /-е́сть кому́-н. sich zu Tode langweilen смерте́льно скуча́ть, умира́ть со <от> ску́ки. sich zu Tode schämen стра́шно стыди́ться за-, умира́ть со стыда́, сгора́ть со <от> стыда́. sie schämte sich zu Tode auch ей бы́ло стра́шно сты́дно. zu Tode getroffen a) tödlich verletzt смерте́льно ра́неный b) seelisch tief verletzt стра́шно поражённый. jdn./etw. auf < für> den Tod nicht leiden < ausstehen> können смерте́льно <до́ смерти> ненави́деть кого́-н. ich kann das für den Tod nicht leiden мне э́то доне́льзя проти́вно, мне э́то проти́вно до отвраще́ния der Schwarze Tod (geht um) Pest чума́ (свире́пствует). der Weiße Tod смерть f от замерза́ния в снегу́ <среди́ льда>. Lawinentod смерть под лави́ной. den nassen Tod <den Tod in den Wellen> finden утону́ть. pf. auf See auch ги́бнуть по- на мо́ре. des einen Tod (ist) des anderen Brot то и сча́стье, что одному́ вёдро, то друго́му нена́стье. gegen den Tod ist kein Kraut gewachsen от сме́рти нет зе́лья. Tod und Teufel! гром и мо́лния ! weder Tod noch Teufel fürchten не боя́ться ни чёрта ни дья́вола. er fürchtete sich weder vor Tod noch Teufel auch сам чёрт ему́ был не стра́шен. über Tod und Teufel reden говори́ть о вся́кой вся́чине. das ist noch mal mein Tod э́то доведёт меня́ до гро́ба. im Tode sind sich alle gleich перед лицо́м сме́рти все равны́, смерть равня́ет всех. der Tod kommt ungeladen смерть приглаше́ния не ждёт, смерть придёт незва́ной. man kann nur einen Tod <eines Todes> sterben двум смертя́м не быва́ть, а одно́й не минова́ть

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Tod

См. также в других словарях:

  • гнать — гоню, гонишь; прош. гнал, ла, гнало; прич. наст. гонящий; прич. страд. наст. гонимый, ним, а, о; деепр. гоня; несов., перех. 1. Заставлять двигаться в каком л. направлении, понуждать к передвижению. Гнать стадо. □ Через плотину девочка лет семи… …   Малый академический словарь

  • КОНЬ — Бывать (быть) и на коне, и под конём. Волг., Пск., Сиб. Многое испытать, приобрести опыт в жизни. Глухов 1988, 8; СРНГ 2, 228; ФСС, 20. Загнуть, что на добром коне не объедешь (не увезёшь). Сиб. Неодобр. или Ирон. Наговорить много… …   Большой словарь русских поговорок

  • Семейство полорогие —         (Bovidae)** * * Семейство полорогих, или бычьих самая обширная и разнообразная группа парнокопытных, включает 45 50 современных родов и около 130 видов.         Полорогие животные составляют естественную, ясно очерченную группу. Как ни… …   Жизнь животных

  • ВОЛЯ - НЕВОЛЯ — Надулся, да не отдулся. Из сил выбился. Не сможешь, не осилишь; а надорвешься, не поможешь. Что с ним заведешь: шапки с него не соймешь (от старинного обычая позорить съемкой шапки). С него шапки не сымешь. С него взятки гладки. Лег верблюд, так… …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Державин, Гавриил Романович — — знаменитый поэт, государственный человек и общественный деятель второй половины прошлого и первой четверти нынешнего столетия (р. 3 июля 1743, ум. 8 июля 1816). Предок его, татарский мурза Багрим, в ХV столетии, в княжение Василия… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Николай Николаевич Старший — Великий Князь, генерал фельдмаршал, генерал адъютант, генерал инспектор по инженерной части и генерал инспектор кавалерии. Третий сын императора Николая І и императрицы Александры Феодоровны, великий князь Николай Николаевич родился 2 7 июля 1831 …   Большая биографическая энциклопедия

  • сбро́сить — сброшу, сбросишь; прич. страд. прош. сброшенный, шен, а, о; сов., перех. (несов. сбрасывать). 1. Бросить вниз с чего л. Сбросить ношу с плеч. □ Где тебе ездить на моем коне? На первых трех шагах он тебя сбросит. Лермонтов, Бэла. Красненькая… …   Малый академический словарь

  • Grammatik der russischen Sprache — Wie die meisten slawischen Sprachen ist auch das Russische stark flektierend. Es kennt drei grammatische Geschlechter und sechs Fälle (Kasus). Es existiert eine Kategorie der Belebtheit, d. h. innerhalb der grammatischen Geschlechter wird… …   Deutsch Wikipedia

  • Russische Grammatik — In diesem Artikel oder Abschnitt fehlen folgende wichtige Informationen: Pronomen, Adverbien, Genaueres zu den Verben (Aktionsarten, Adverbialpartizipien, etc.), mehr zu den Zahlwörtern Lotteraner 15:21, 29. Dez. 2007 (CET) Du kannst Wikipedia… …   Deutsch Wikipedia

  • Боевые кони — Вплоть до Второй мировой войны мощь армий определялась не только людским, но и конным составом. Большая часть германской артиллерии перевозилась на гужевой тяге, а в Советской красной армии действовали крупные подразделения кавалерии. Но, если в… …   Википедия

  • Мальчик со шпагой — У этого термина существуют и другие значения, см. Мальчик со шпагой (значения). Мальчик со шпагой Обложка книги Автор …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»